Вона

Вона була тендітна і легка,

Хоча проста і впевнена у силах.

Ніколи не гадала на життя,

Лиш переживши горе, кожен раз раділа.

Вона не знала, що називають злом.

Вважала навкруги всі друзі щирі.

Казала: «не буває, як в кіно!»

І взагалі не вірила у мрії.

Вона любила шумні вечори

Багато подруг, танці і пригоди.

Не мала ні одного з ворогів

І усміхалась на шляху до перемоги.

Такою милою була вона колись,

така яскрава, смішна та невтримна.

Старалась встигнути у всьому і завжди

Знайти помилку й відчути всю провину.

Потім змінилась просто на очах.

Не зрозуміла й досі всю причину.

Не дивлячись на юності роки

Поринула вона у тишину глибинну.

Як ніби не вона — все навпаки.

Нема тепер наївності й надії.

Не знаючи, що буде у житті

Закреслила вона старі події.

Життя почати треба з пустоти

в душі в думках і в сновидіннях.

Вона вже знала, яким буває зло

Та досі ще не вірила у мрії.

Вона була і строга і жорстка,

Топтала всіх і все на кожнім кроці.

Не думала про біль і каяття

Робила все, щоб не зійти з дороги.

Вона переконалась, що життя

багате на іскристі перепони

і вірила, що доля в ней така

до щастя віднайти самій дорогу.

Напевно так і мало бути все

Вона була розумна і привітна

не дивлячись на юності роки

міняла свою маску щогодинно.

Осінь 2013 року.aNAgpevqQbM L1m7XAEWdiY

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *